This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.

«Симфонія з сюрпризом»

Симфонічна музика – одна з основних, важливих областей музичної творчості. Як вказує її назва, симфонічна музика пов’язана передусім з її виконавським складом – симфонічним оркестром.
Вона об’єднує інструменти різних груп і дає композитору велику палітру звукових забарвлень, виразних засобів для втілення своїх задумок.
Симфонія – один з найголовніших жанрів симфонічної музики. Це складний твір, який має 4 частини. Всі вони досить великі і контрастні.
Кожну з цих частин можна виконувати як окремий твір.
Симфонія – це один з найголовніших жанрів європейської музики. Походження її досить стародавнє. Але така назва стала популярна у 70-х роках ХVІІІ ст. «Симфонія» в перекладі з грецької означає «співзвуччя».
В античні часи так називали спів хору чи ансамблю в унісон. Тобто будь-яке гармонічне, злагоджене звучання називали симфонією.
У ХVІІІ ст. видатними авторами симфоній були австрійські композитори Й. Гайдн та В. Моцарт. Вони писали свої твори в епоху класицизму.
Й. Гайдна називають «батьком симфонії». Це він вперше зробив цей жанр таким значущим. Ним створено всього 100 симфоній. В їх основі лежать мелодії народних пісень і танців. Він їх розробляє з великою майстерністю. В процесі розвитку веселі мотиви стають печальними, жалібні – грізними, наївно-простодушні – величавими, сповненими сили.
Чотири частини класичних гайдновських симфоній – це контрастні сцени життя, в яких драматизм поєднується з життєрадісністю.
Багато з його симфоній мають назви: «Прощальна», «З тремоло литавр», «Військова», «З ударом литавр». («Сюрприз»).
Саме про симфонію «Сюрприз» розповіла в лекції-концерті викладач музичної школи Тамара Шишацька учням Світлогірської ЗОШ.
Велика воля до творчості поєднувалась у Гайдна з веселою вдачею, серйозність і глибина – з гумором та любов’ю до дотепних вчинків.
В його нелегкому, наповненому напруженою працею, було немало жартівливих епізодів.
Одного разу композитор Йозеф Гайдн помітив, що окремі постійні слухачі його симфоній уважно слухають музику гучну і яскраву, але зовсім неуважні, коли звучить музика зосереджена й глибока.
І от наступного разу, коли слухачі, почувши неквапливі звуки повільної частини симфонії, налагодилися, було, обмінятися думками, їх привів до тями несподіваний удар литавр. Він пролунав, як то кажуть, на рівному місці, як грім з ясного неба. Але такий несподіваний струс примусив усіх, хто був присутній, були насторожі: хто-зна-який «сюрприз» може ще піднести композитор.
Цю симфонію, що народилась в кінці ХVІІІ ст., так і назвали – «Симфонія з сюрпризом». Пізніше її стали називати «Симфонія з ударом литавр», тому що будь-який сюрприз перестає буди сюрпризом, якщо його повторюють багато разів.

Едуард Стряпан, викладач музичної школи