This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.

«І мертвим, і живим, і ненародженим…»

Ще в ХІХ ст. великий Тарас Григорович Шевченко у своєму полум’яному посланні закликав українців пильніше придивлятися до справжньої української історії, не минаючи «ані титли, ані тії коми», бо «незнання своєї історії – найтяжчий гріх для народу». Його слова, як ніколи, значимі для України сьогодні.
Тож, 23 листопада, напередодні 85-ї річниці вшанування жертв геноциду та репресій сталінського режиму, в залі Кобеляцької дитячої музичної школи зібралися учні, викладачі, гості на концерт-реквієм «І мертвим, і живим, і ненародженим…», щоб разом запалити свічу пам’яті безневинним жертвам голодомору 1932-1933 років.

«Страшне число у нелюдській напрузі,
Пропалює світи до глибини:
У тридцять три розіп’ято Ісуса,
У тридцять третім на земному крузі
Розіп’ято мільйони без вини».
Б. Олійник.

Волелюбність нашого народу відома на весь світ. Це найголовніша риса української нації. Нескореність, бажання незалежності дісталося українцям у спадок від пращурів, від духу козацької вольниці. Проти волелюбності українського народу боролися у різні способи. «Неврожай від Бога, а голод від людей» – так говорить прислів’я. Голодомор 1932-1933 років – масовий, навмисно організований радянською владою голод, щоб зламати дух українців, «підірвати саме коріння нації» (О. Гончар). Це найбільша трагедія і найтяжчий злочин за всю історію людства.
Мільйони людей, які загинули у 1932-1933 роках голодною смертю, не розчиняться безслідно у часі і просторі – про них вічно пам’ятатимемо ми! Ми з вами! Бо народилися, а отже – вижили!
До підготовки заходу, як завжди, колектив музичної школи підійшов відповідально та професійно. Розповідь ведучої, та концерт-реквієм, який підготували викладачі Юлія Русняк (фортепіано), Ірина Павленко (фортепіано, концертмейстер), Марина Головань, (фортепіано, концертмейстер), Світлана Прапірна (баян), Наталія Трачук (акордеон), Тетяна Песиголовець (бандура), Віктор Ліщина (сольний спів), Вікторія Татарко (сольний спів), інструментальний ансамбль під керівництвом Олександра Вертелецького та вокальний ансамбль, очолюваний Вікторією Татарко надовго запам’ятаються усім присутнім завдяки тим емоціям: суму, жалю, душевному переживанню і болю, які відчувалися у кожному слові, у кожному концертному номері.
Виставку фотодокументів, свідчень тих жахливих часів підготували викладачі відділу образотворчого мистецтва Оксана Виноградова та Юлія Руденко.
По закінченні концерту-реквієму присутні вшанували жертв страшного голоду хвилиною мовчання.
Хай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас живих, дасть нам силу, волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Впевнена, що у кожного, хто був присутній на заході, на вікні, 24 листопада палала свіча пам’яті.

Спадає плащаницею мовчання,
І тільки дзвін волає: «Не прости!»
Б. Олійник.

Марина Головань, викладач
Кобеляцької дитячої музичної школи